Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гевалка

Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка. Аф. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕВАЛКА"
Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94.
Деся́точок, -чка, Ум. отъ десяток.
Пообголювати, -люю, -єш, гл. 1) Оголить, обнажить (многихъ). 2) Обрить (многихъ). 3) Обобрать (многихъ).
Поросточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и росточи́ти, но во множествѣ.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. Драг. 207. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину. Мир. ХРВ. 129. 2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері. Радом. у.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Торохкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торохкотати.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕВАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.