Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штука

Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. Рудч. Ск. II. 150. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 6037. Бити не штука. Ном. №3811. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Стор. МПр. 72. Ум. штучка, штучечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКА"
Віконня, -ня, с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Замогори́чити, -чу, -чи́ш, гл. У гостить магарычемъ, напоить пьянымъ при сдѣлкѣ. Шух. І. 85.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Некрутчина, -ни, ж. Рекрутскій наборъ. Пройшла в нас чутка — некрутчина сього року буде. МВ. ІІ. 11.
Оглас, -су, м. 1) Возвѣщеніе, оглашеніе; также церковное оглашеніе о предстоящемъ бракосочетаніи. МУЕ. III. 80. 2) Опубликованіе. Багато лежить у мене писання українського до друку, багато я перечитав його, та ось тільки кришечку до огласу вибрав. К. (Хата, 2). 3) Возгласъ, крикъ. Птиця відтіля з веселим огласом летіла. Мкр. Г. 11. Брата Лазаря огласом спросив. Гол. III. 269.
Панич, -ча, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Анн. 108. Ум. паничик, паниченько, паничо́к. Грин. III. 15.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.