Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задріма́ти, -на́ю, -єш, гл. Задремать. То це що задрімає та поголиться, то його колючки і вколять. Рудч. Ск. І. 156. К череді йшла — задрімала. Чуб. III. 203. Ледве вспів він задрімати, а йому вже снились страшні сни. Опат. 88.
Козарня, -ні, ж. Казарма для разсыльныхъ казаковъ въ панскихъ имѣніяхъ. У тій козарні живуть самі козаки, там сідла козацькі, уздечки, то що. Черк. у.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу. Вх. Зн. 43.
Продихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдышаться, освѣжиться, дыша чистымъ воздухомъ. Збіраються в Дорньах, хто пішки, хто возком, продихатись в гаях, бо день був дуже шпаркий. К. Дз. 141.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Розлетітися Cм. розлітатися.
Товкачів, -чева, -ве Относящійся къ песту. товкачеве вознесеніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ. Грин. I. 214.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.