Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Відпроважувати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Єли́на, -ни, ж. и пр. = ялина и пр. МУЕ. III. 75.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Зростити, -щу́, -сти́ш, гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Ном. № 375. Як я тебе зростила, сама себе звеселила. Чуб. V. 681.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. 1. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Сморід, -роду, м. Смрадъ, вонь. Борз. у. Більш смороду, ніж потіхи. Ном. № 9853.  
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. Новомоск. у.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.