Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Держися війська все середнього. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Держись за землю! — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти.
Наїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. наї́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Наѣдаться, наѣсться. Чи мало, то наїдяться, чи багато, то поїдять.
Під'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. під'язатися, -жуся, -жешся, гл. = підв'язуватися, підв'язатися.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Ти помийник жидівський.
2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Поховання, -ня, с. Похороны, погребете. Бог його зна, що воно за пошесть така! ото прийшов чоловік з другого села на поховання та й сам умер з холери.
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
Снітиця, -ці, ж. = снітій.
Хутрування, -ня, с.
1) Подбивка мѣхомъ.
2) Обшивка шалевками.