Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Африка́нський, -а, -е. Африканскій. Левиц. І. 508.
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Зів'я́ти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Коноплище, -ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Мурова́ниця, -ці, ж. Каменный домъ. Вх. Зн. 38.
Повідмерзати, -заємо, -єте, гл. Отмерзнуть (во множествѣ). Вуха повідмерзали і пальці на ногах.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Чудуватися, -дуюся, -єшся, гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Рудан. І. 37. Лани ся чудували, скільки має грошей. Гол. І. 162. Стали чудуватися з неї не помалу. МВ. (О. 1862. І. 99).
Шкварити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно нагрѣвать, жечь. 2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику. Котл. Ен. III. 46. 3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить. Рудч. Ск. II. 206.