Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваба, -би, ж. 1) Приманка. Желех. 2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.
Вищість, -щости, ж. 1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе. 2) Превосходство. Желех.
Глузовниця, -ці, ж. Насмѣшница.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. І. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. Н. п. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.
Підластитися Cм. підлащуватися.
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Г. Барв. 453. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. МВ. І. 132. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь. Черк. у.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.
Чаркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Г. Барв. 240. Парубки чаркують порційками аж любо. Федьк. Пов. 11. 2)кого́. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.