Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Мет. 244. Ой дуб на березу гіллям похилився. Н. п. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко. Грин. І. 148.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити. ЗОЮР. І. 26.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного. Мир. ХРВ. 262. 2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Канев. у. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась. Грин. І. 288. 3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть. Канев. у.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Припізнитися Cм. припізнятися.
Прохідка, -ки, ж. Прогулка. Харьк.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Маркев. 139. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків. Мет. 233.