Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шалаш

Шалаш, -ша, м. = хата. Шух. I. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАЛАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАЛАШ"
Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія! МВ. ІІ. 118.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Г. Барв. 156. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. К. Досв. 127. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. К. ЧР. 14. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. Чуб. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. Ном. № 8322. По дівчинонці дзвони дзвонили. Мет. 96.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Харьк. у. Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його. Ном.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією. Хата. 154.
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш. Мнж. 185.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Шарлатовий, -а, -е. Пурпурный. Cм. щерлатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАЛАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.