Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Насва́туватися, -туюся, -єшся, гл. Присватываться. Насватується до мене Петро. Насватувався якийсь київський, та вона... (не схотіла). Пан Кулінський почав на Масю насватуватись.
Перебороти, -рю, -реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива.
Покрагати гл. = покраяти.
Ряд, -ду, м. 1) Рядъ; линія. Зеленая дібрівонька в три ряди, посажена. Сідайте в ряд, щоб Бог був рад. Іще ж мене ніхто з ряду не викидав. Ішли бояре ряд но ряду. ряду донести. Обойти все собраніе съ угощеніемъ. ряд у ряд ставати. Становиться ровными рядами. в ряди-годи, в ряди́-часи. Изрѣдка. То вже в ряди-годи упаде така нічка, щоб він спочив тихим духом. Ми Чайченка бачимо в ряди-часи. мн. 2) Очередь. Чекай ряду, дістанеш коляду. Швидко й до тебе ряд дійде. 3) Конская сбруя. 4) мн. ряди. У ткачей: дощечка съ двумя отверстіями, въ которыя пропускаются нити основы. 5) Договоръ. Боз ряду узяв роботу. Ум. рядо́к, рядо́чок.
Стискати, -ка́ю, -єш, сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл.
1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Хто тисне, тому груди стисне. за серце стиснуло. Сжалось сердце. жаль душу стискає. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає.
2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую.
3) — плечима. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл.
1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову.
2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити.
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ.
