Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Відхожати, -жаю, -єш, гл. = відходити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одхожає. Чуб. V. 848.
Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Г. Барв. 261. Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає. Н. п.
Товк I, -ку, м. Толкъ. У нашому пов — ку чортимає шовку. Ном. № 6655.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.