Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хура 1

Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Рудч. Ск. II. 196. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Кв. Хури не брали. Рудч. Чп. 146. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. Сергій.... із під хури вернеться. Г. Барв. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУРА 1"
Басарабія, -бії, ж. 1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. І. 198. 2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується. Стриж.
Киринник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко! МВ. ІІІ. 68.
Розбовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розбо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Спухніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться рыхлымъ, разсыпчатымъ. Після попілу земля спухніє. Н. Вол. у.
Утикати I, -каю, -єш, сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50. 2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУРА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.