Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Літо́росток, -тка, м. Однолѣтній побѣгъ. Камен. у.
Мідя́нка, -ки, ж. 1) Ярь, зеленая краска. 2) Змѣя мѣдяница. Anguis fragilis.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Предся II, прил. Предъ симъ бывшая. Встрѣчено только въ ж. р. К. ЧР. 426. Предся Русь. К. ЧР. 70. Вбачати в пас щиру предсю Русь. К. Гр. К. 4.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.