Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. 2) Волчье логовище. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно.
Дрото́чок, -чка, м. Ум. отъ. дріт.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була.
Кукан, -на, м. Тонкая веревочка, на которую рыбаки нанизываютъ пойманную рыбу.
Насмальцьовувати, -вую, -єш, сов. в. насмальцювати, -цюю, -єш, гл. Намазывать, намазать жиромъ, саломъ.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Пішов по масло, та й в печі погасло. Уже зорі погасають, ранок наступає.
Поніматися, -маюся, -єшся, сов. в. поня́тися, поймуся, -мешся, гл. Сходиться, сойтись, соединяться, соединиться. Уже твоє біле лічко з моїм понялося. Моє серце з твоїм понялося.
2) Только сов. в. Вступить въ бракъ. Старого Хмари дочка та з кріпаком понялося.
3) — чим. Обращаться, обратиться во что. Незабаром сніжок нанявся водою.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл.
1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест.
2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить.