Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трепета

Трепета, -ти, ж. Осина. Угор. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Гол. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле. Гол. III. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕПЕТА"
Безстидниця, -ці, ж. Безстыдница. Левиц. І. 309.
Бренькотіти, -кочу, -тиш, гл. = бринькотіти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Гу́ся́тина, -ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину. Чуб. Ш. 403.
Дом'Я́ти Cм. доминати.
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться. Шух. І. 278.
Креймах, -ха, м. = крем'ях. А Маруся тут же знайшла черепочки та давай у креймахи грати. Кв. I. 40. Ум. креймашок. Ив. 39.
Надска́кувати, -кую, -єш, сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2)кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Сторчак, -ка, м. 1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. 2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній. 3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. Св. Л. 181. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки? Грин. III. 648.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕПЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.