Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Напідслу́хи нар. Для подслушиванія, шпіонить. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Поворозка, -ки, ж. 1) Шнурокъ, бичевка. Левиц. І. 358. КС. 1893. VII. 80. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. Стор. МПр. 76. 2) Ленточка для завязыванія очіпка. Козелец. у. КС. 1893. XII. 449. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. поворозочка. Ез. V. 136.
Позаскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и заскочити, но о многихъ.
Пчиханє, -ня, с. = чхання. ЕЗ. Ч. 188.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.