Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Куховарня, -ні, ж. Кухня, поварская. К. ПС. 111.  
Ло́вка, -ки, ж. Добыча. Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь. Ном. № 4093.
Ниньки нар. = нині. Ниньки живеш, а завтра гниєш. Ном. № 8262.
Перестати Cм. переставати.
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Привинен, -ви́нна, -не Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Кв. І. 25. Я не привинен до того. Н. Вол. у.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований. Грин. І. 62.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.