Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хибко

Хибко нар. Неустойчиво, шатко. Хибко сидіти. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБКО"
Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара. Шух. І. 122.
Звину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Успѣть (сдѣлать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. Н. Вол. у.
Ільняк, -ка, м. = ілем. ЗЮЗО. I. 140.
Киршава, -ви, ж. Волоса? Ну, в нас і батько: тілько проти них що небудь скажи, так зараз за киршаву й ловлять. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Наї́житися Cм. наїжуватися.
Підставити Cм. підставляти.
Праволомство, -ва, с. Нарушеніе закона, незаконное дѣйствіе.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.
Шусниця, -ці, ж. = суспиця. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.