Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харлань

Харлань, -ня, м. = харлай 1. О. 1861. XI. Св. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЛАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЛАНЬ"
Задзє́кати, -каю, -єш, гл. Начать дзє́кати. Аф.
Мазя́рка, -ки, ж. = мазниця 1. Вх. Лем. 433.
Межи́ти, -жу, -жи́ш, гл. Мариновать? вялить?
Низенько, низесенько, нар. Ум. отъ ни́зько.
Радувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192.
Ушикування, -ня, с. Приведеніе въ порядокъ въ строй.
Хижо нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Угор. Чамняний хлопчище. Гол. IV. 515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЛАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.