Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ханиця

Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАНИЦЯ"
Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. Шух. І. 166. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. Чуб. VII. 401. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. МУЕ. ІІІ. 21. 5) Часть друлівника. Шух. І. 277. 6) Часть мотовила. Шух. І. 150. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Мет. 315. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком. МУК. І. 103.
Дзеле́нь! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати. Желех.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.  
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.