Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Крет, -та, м. = кріт.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку.
Обраховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обрахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитываться, разсчитаться.
2) = обраховувати.
Поплакати, -плачу, -чеш, гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований.