Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу.
Кабат, -бата, м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. . 2) У женщинъ — юбка. 3) кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Ум. кабатик.
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком.
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне.
Пороспукатися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ).
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.
Чашечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чашка. Чашечка — воду пити. 2) Ячейка въ сотахъ.
Чвиркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] чвиркнути, -ну, -неш, гл.
1) Плевать, плюнуть.
2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору.