Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Горі́ли́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися. Васильк. у.
Потрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потрапити, -плю, -пиш, гл. 1) Попадать, попасть, дѣлать, сдѣлать въ мѣру, въ ладъ. Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати. Чуб. V. 412. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині і не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299. Його в ступі не потрапиш. Посл. Я не потраплю з вами співати, а може й пісні такої не знаю, яку ви знаєте. Котл. МЧ. 425. 2) Улучить время, выбрать время. Ну й ми потрапили орати — саме в дощ. Н. Вол. у.
Чапаш, -шу, м. = стежка. Ідіть цим чапашем. Вх. Зн. 79.