А́встрія, -рії, ж. Австрія.
Виганятися 2, -няюся, -єшся, сов. в. вигнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнаннымъ. 2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. 4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Два дуби вигнались вище лип.
Гордели́вий, -а, -е. Гордый. Такі се в нас панотчик не горделиві були, не так, як тоті нові панотці.
Замерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заме́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться тонкимъ слоемъ льда, слегка замерзать (о водѣ). Уже й морози маленькі, уже й вода в калюжах трошки замерха зверху.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Раріг, рога, м. Балабанъ (порода ястребовъ), Falco laniarius. Пани хорти заводять да рароги. Путя туди не знає хиже птаство, не зазирне і раріг туди оком. дивиться як на рарога. Смотритъ какъ на диковину.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл. — у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Ухати, ухаю, -єш, одн. в. ухнути, -ну, -неш, гл. Кричать, крикнуть: ухъ! Плачеш, плачеш, та й ухнеш.