Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Володарство, -ва, с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.
Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Зал́агоджувати, -джую, -єш, сов. в. зала́годити, -джу, -диш, гл. 1) Починять, починить, поправлять, поправить. 2) Улаживать, уладить.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму. Рудч. Ск. II. 174.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви. Шух. І. 116.
Попідбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підбитися, но о многихъ. Некрутики... попідбивалися йдучи. Мир. ХРВ. 142.  
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Шевч. 133. Ум. рученятко, рученя́точко.
Сновигайло, -ла, м. = сновиґа.