Годинуватий, -а, -е = годинний. Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять.
Підсмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсмикати, -каю(-чу), -єш(-чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Я усе соромляюсь, усе мовчу.
Тричи числ. Трижды. Чудний ти мені тричи, Терешку. Буде твоя вража дочка на день тричи бита.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.