Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бованячити, -чу, -чиш, гл. = бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють. Грин. II. 234.
Жбу́хати, -хаю, -єш, одн. в. жбу́хнути, -ну, -неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить. Желех.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Зари́бок, -бку, м. Рыба, впущенная въ воду для расплода. Могил. у.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. Желех. 2)синя. Раст. Monilia coeruba.
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Понаправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и направити, но во множествѣ.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый. Конст. у.