Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усмерть

Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСМЕРТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСМЕРТЬ"
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Вигадько, -ка, м. Выдумщикъ. Ном. № 12623.
Жалосливий, жалосливо = жалісливий, жалісливо.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. І. 426. Соняшний світ.
Хори, -рів, м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит. Гн. II. 48.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСМЕРТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.