Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі. Шевч. 178.
Дружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) = дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів а ні дружитись, а ні дома жити — чумакував. МВ. І. 65.
Застолі́тній, -я, -є. Имѣющій болѣе ста лѣтъ. І сідая, і горбата, мабуть застолітня. Мкр. Н. 32.
Неодміннонар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики. Вх. Уг. 249.
Однолітній, -я, -є. Однолѣтній.
Перезивки, -вок, ж. мн. Послѣсвадебныя угощенія въ четвергъ и пятницу: участники свадьбы идутъ въ домъ новобрачнаго, отъ него къ дружку, затѣмъ къ брату, дядѣ, сестрѣ. Чуб. IV. 580.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Вх. Зн. 61. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати. Харьк. г.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Н. п.