Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уперти

Уперти, -ся. Cм. упірати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЕРТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПЕРТИ"
Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Камен. у.. Cм. Дивитися.
Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Ном. № 82. Попереду Гамалія байдаком керує. Шевч. 57. Коня керують уздом, а чоловіка словом. Посл.
Лісу́нка, -ки, ж. Жена лісуна́. Грин. Изъ устъ. 13.  
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
Обридний, -а, -е. = обридливий.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПЕРТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.