Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'юрок

В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮРОК"
Глушка, -ки, ж. 1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = глуханя. Угор. То же: глушка вітрова. Вх. Лем. 404.
Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Досла́ти Cм. досилати.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав. Кв. І. 29.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Пожинатоньки гл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє... Чим же тоє пожинатойки? Чуб. V. 385.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Поколдовать. 2) Очаровать (многихъ).
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЮРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.