Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'юрок

В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮРОК"
Блучка, -ки, ж. = волічка. Желех.
Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Нізчимний, -а, -е. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Ном. № 12313. Нізчимня страва. Г. Барв. 441.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Розгородити Cм. розгорожувати.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Столітній, -я, -є. Столѣтній. Столітнії очі як зорі сияли. Шевч. 205. Ліс столітній тихим сном дрімає. Млак. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЮРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.