Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'юрок

В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮРОК"
Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы. 2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.
Британ, -на, м. Бульдогъ, порода большихъ собакъ. Левч. 151. О. 1861. XI. 133.
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Гу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ губа.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Ло́скотно нар. Щекотно. Дитині лоскотно, воно й сміється. Чуб. III. 108.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЮРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.