Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
За́дих, -ху, м. Удушье, астма.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить.
Комиш, -шу, м. Тростникъ. Жили по комишах і очеретах.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає.
Прядунка, -ки, ж. = пряха.
Розвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, развернуться, раскрываться, раскрыться. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Розвернулась могила, виліз відтіля пан. Круті гори розвернітесь, літа мої завернітесь. 3) Преимущ. сов. в. Разойтись, разыграться. Розвернулося весілля. 2) Распространяться, распространиться. Розвернулось би на ввесь світ.
Улинути 2, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.).
Храбур, -ря, м. = храбори.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea.
