Відколупати Cм. відколуплювати.
В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Кіпніти, -ні́ю, -єш, гл. Таять.
Пасіка, -ки, ж. Пчельникъ. Хто має пасіку, той має мед. Ум. пасічка. Божу пасічку певно стереже.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Не сюд, не туд, не сяк, не так.
Халупина, -ни, ж. = халупа, кое-какая избенка.
Цвірінчання, -ня, с. = цвірінькання.
Цяцінька, цяцічка, -ки, ж. Ум. отъ цяця.
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг...
