Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уминати I

Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Виратовувати, -вую, -єш, сов. в. виратувати, -тую, -єш, гл. = вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.
Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 49.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл. 1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591. 2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся. Мет. 76.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски. Гол. Од. 61. Kolb. І. 37. Гол. Од. 82.
Перемісити Cм. перемішувати.
Підчісувати, -сую, -єш, сов. в. підчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать вверхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИНАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.