Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уминати I

Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл. 1) Выминать, вымять, измять, умять. 2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125. Лев уминав за сніданням ягня. Гліб. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Чуб. V. 655. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав. Ном. № 4997.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИНАТИ I"
Глумливо нар. Насмѣшливо.
Голодания, -ня, с. = голодування.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку. Котл. Ен. II. 9.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи. Чигир. у.
Ошукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. ошукатися, -ка́юся, -єшся, гл. Обманываться, обмануться. Грин. III. 161. Хоч і ошукаюся, та там, де всі люде. Ном. № 10774.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Сеймувати, -му́ю, -єш, гл. Участвовать въ сеймѣ.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИНАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.