Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узяхарь

Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯХАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗЯХАРЬ"
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
Кабала, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. Желех. класти кабали. Гадать но картамъ. Желех.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Підмазати Cм. підмазувати.
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти. Гн. І. 157.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину. Мир. ХРВ. 7.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗЯХАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.