Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися.
Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня.
Ганок, -нка и пр = ґанок и пр.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений.
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло.
Спорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
