Доку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. докури́ти, -рю́, -риш, гл. Докуривать, докурить.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде.
Посиніти, -нію, -єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп.
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая.
Холодець, -дцю, м.
1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти.
2) Окрошка, ботвинья (кушанье).
3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.
