Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тямущий

Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМУЩИЙ"
Доку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. докури́ти, -рю́, -риш, гл. Докуривать, докурить.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.
Посиніти, -нію, -єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.  
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися. Котл. Од. 489.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая. Мет. 122.
Холодець, -дцю, м. 1) Студень (кушанье). А дзус холодцю їсти. Ном. № 4744. 2) Окрошка, ботвинья (кушанье). 3) Раст. Спаржа, Asperagus temiifolius.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯМУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.