Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка. Мик. 481.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Повибігати, -гаємо, -єте, гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Позадріпувати, -пую, -єш, гл. = позабовтувати. І де ви ходили, що так спідниці позадріпували? Богодух. у.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ. К. ЦН. 239, 255.
Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разрубить надвое. 2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.
Туркеня, турки́ня, -ні, ж. 1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості. Шейк. 2) Родъ крупныхъ сливъ. Шейк. Ум. туркенька, туркененька, турки́нонька. АД. І. 291.