Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барник, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 390.
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Грин. І. 146. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ном. № 254. Ум. Дійни́чка. Ном. № 334.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Льо́ка́й, -кая, м. Лакей. Чуб.
Льос, -су, м. Жребій; судьба; удѣлъ, участь. Єдну шату Христову пошарпали, а о другій кидали льоси. Я в тому невинна, льос тому владає, заказує рідний отець і мати не дає. — На що ж, невдачнице, на льос нарікати? Лучче сказать: нехороший, не можу кохати. Чуб. V. 172.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Підсахнутися, -нуся, -не́шся, гл. О болѣзни: пристать, прилипнуть. Уман. у.
Прожуритися, -рюся, -ришся, гл. Пропечалиться, прогоревать.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання.... О. 1862. II. 58.