Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку.
Відпускати, -каю, -єш, сов. в. відпустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Отпускать, отпустить. Петра на волю відпустили. 2) Отчаливать, отчалить. В тій галері від пристані далеко одпускали, чорним морем далеко гуляли. 3) Отпускать, отпустить, ослабить. Оце наївся, треба й очкур відпустити. 4) Разрѣшать, разрѣшить (отъ грѣховъ). Одпусти, Боже, гріха, в кого жінка лиха: і моя недобра.
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время.
Понащипувати, -пую, -єш, гл. Нащипать (во множествѣ).
Потіпати, -па́ю, -єш, гл. Потрепать. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала. Потіпати за бороду.
Розгромити Cм. розгромляти.
Сизоперець, -рця, м. Съ сизыми перьями. Орли сизоперці налітали.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину.