Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багаччий, -а, -е. = багатший. Зробився ще багаччим од брата. Чуб. І. 217. Багачча од північної українська природа. Левиц. Пов. 5.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками. Черк. у.
Золото, -та, с. Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. Ум. золотце. Чуб. III. 286.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. I. 299. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали. Н. п.  
Крулювіти, -люю, -єш, гл. Царствовать, управлять. Не таким кпам, пане брате, в Польщі крулювати. О. 1862. II. 54.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Пометушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Посуетиться.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя. Конотоп. у.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Ситиця, -ці, ж. = сита. Чим дитину годувать?... Чи кутицею із ситицею? Мил. 37.