Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доцяцько́вувати, -вую, -єш, сов. в. доцяцькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить разукрашиваніе чего.
Дрімли́виці, -виць, ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Зв'я́ка Cм. звяга.
Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду. Лис. І.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня. Волч. у. (Лободовск.).
Небезпека, -ки, ж. Опасность. Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. Єв. Л. VIII. 23.
Понагарбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и нагарбати, но во множествѣ. Понагарбували вони собі і грошей і всього, — буде і їм і дітям. Богодух. у.
Причільний, -а, -е. = при́чілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула. Чуб. V. 743.
Уложина, -ни, ж. Низменность.  
Шльонський, -а, -е. 1) Силезскій. Ось скатерть шльонськая нешпетна, її у Липську добули. Котл. Ен. II. 35. 2) Изъ шерсти или овчины овцы силезской породы. Шльонський кожух. Мнж. 56.