Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріпання

Тріпання, -ня, с. 1) Дерганіе. Шейк. 2) Битье, наказаніе розгами. Шейк. 3) Выколачиваніе, вытряхиваніе. Шейк. 4) Хлопаніе (крыльями, напр).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПАННЯ"
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, истомиться печалью. Конст. у.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Минера́л, -лу, м. Минералъ.
Пожиточно нар. Полезно.
Порозвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розвернути но во множествѣ.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. Греб. 381. (П'яний) пуць на землю. Мир. ХРВ. 199. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. Чуб. І. 248. А воно пуць з рук. Черк. у.
Хляда, -ди, ж. = хляґа. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.