Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троянка

Троянка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯНКА"
Воловарь, -ря, м. = воларь. Угор.
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати. Гол. II. 709.
Перерепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, полопаться.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Росплямкатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Свистіння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю. Левиц. Пов. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.