Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Замі́тниця, -ці, ж. = замітник? Замітниця довге і тонке дерево, що сплавляють.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ.
Леда́й I = леда. Ой благодарю Тебе, Господа милосердного, а що не ледай-кому моя худоба буде доставати.
Мисчи́на, -ни, ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром.
Осквернятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оскверни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Оскверняться, оскверниться.
Павічайка, -ки, ж. = павіко.
Пчих II, -ху, м. Чиханіе. Бодай тобі поганий пчих був.
Таїти, таю, -їш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Таїть у серці зло. Гріхів не тайте.
