Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голощік, голощок, -щоку, м. Гололедица; ледъ обнаженный отъ снѣгу. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хиба конячкою. Золотонош. голощоком узяти. Придавить морозомъ непокрытую снѣгомъ землю. Волынск. Голощоком як візьме, то померзне картопля у землі. Н. Вол. у. голощоком узятися. Покрыться льдомъ. Земля у цю осінь узялась голощоком. Полт.
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
За́сідок, -дку, м., Яйцо, пролежавшее нѣкоторое время подъ насѣдкой.
Зга́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить, осудить. А її зганили й обідили і з покоїв вигнали. МВ. І. 52. Так було невістка зганить мене, що я в неї стану чорнійша від землі. Г. Барв. 224.
Злісливий, -а, -е. Злой, сердитый. Ну, та й зліслива у мене жінка, сохрань Боже! Канев. у. А пані, куди далі, то все зліслівша, усе лютіша. МВ. (О. 1862. III. 62).
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. І. 110. 2) Бранное слово для женщины. Шух. І. 34. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. І. 235, 241. Ум. помийничка.
Сестричка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сестра. 2) Членъ женскаго братскаго цеха. КС. 1890. VII. 91. 3) Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Стадня, -ні, ж. = стайня.