Веретінник, -ка, м.
1) Часть ручного млина.
2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы розсох надѣта дощечка — правило, имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — правило; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается.
Визір I, -ру, м.
1) Видъ; взглядъ. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір.
2) Окно. Острожск. у.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum
Попорохнявіти, -вію, -єш, гл. = попорохніти. І деревня попорохнявіє, поки зберємося хату перекидати.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш.
Приговірка, -ки, ж. = приповідка.
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Був добрий, слухняний хлопець. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік.
2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.