Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Засироті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Осиротѣть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! кий чорт!
Кипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Кипѣть. В печі палає полум'я... кипить вечеря. У тих казанках киплять грішники. як у казані кипіти. Сильно i волноваться, шумѣть; сильно ссориться. На ярмарку — як у казані кипить, — такого народу. Під'їхав Іванець із своїми запорожцями, і пійшло усе як у казані кипіти. У їх у хаті що-дня як у казані кипить: невістки не помиряться, а за їми й чоловіки — така сварка. 2) Волноваться. Як кипів ти в молодому вікові і як тугував на старости. Голова горить і серденько кипить, і тіло болить. Кипи, кипи, моє серденько, на ножі.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ.
Помовка, -ки, ж.
1) Пословица, поговорка.
2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. О вовку помовка.
Поросна прил. О свиньѣ: поросная. Льоха поросна.
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
