Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закуріти

Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Наклюва́тися, -люю́ся, -є́шся, гл. Наклеваться. Він пшениці наклюється, водиці, нап'ється. Чуб. V. 68.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору. Грин. III. 534.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала. Богодух. у.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Приливати, -ва́ю, -єш, сов. в. прилити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить. Мил. 197. Приливайте доріженьку, щоб пилом не пала. Мет. 22. Голосила, викрикуючи жалібні слова, приливаючи їх ще жалібнішими сльозами. Мир. Пов. II. 121. 2) Заливать, залить. От він візьме та й приллє водою огонь. Чуб. IІ. 149.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву. Шевч. 355.
Шляхтянка, -ки, ж. Дворянка. Ум. шляхтяночка. Найдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану. Шевч. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.