Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закуріти

Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Волосення, -ня, с. и волосень, -ні, ж. = волосінь. Борз. у. Черк. у. Вас. 152.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути. Вх. Лем. 407.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Розгрімотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разгремѣться.
Упиняти, -няю, -єш, сов. в. упинити, -ню, -ниш, гл. Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Хоч і ворота зачини, то не впиниш. Ном. № 2034. Господь злющу руку впинить і на суді оборонить. К. Псал. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.