Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гетта!

Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТТА!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕТТА!"
Бакомпарт, -та, м. Бакенбарда. Вх. Уг. 226.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Набіси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Набѣситься.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий. Чуб. V. 497.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. Єв. Мр. III. 8. У неділю поприходять з служби. Драг. 143.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Прошпити, прошпиті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.
Синьота, -ти, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕТТА!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.