Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тіпати

Тіпати, -паю, -єш, гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. І. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г. 4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІПАТИ"
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Верста, -ти, ж. = верства.
Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Кметувати, -ту́ю, -єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св. Л. 160.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Левиц. Пов. 97. Оксамитові жупани. Шевч. В оксамитовій траві. Щог. B. 104.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха. О. 1862. V. Кух. 32.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255. 2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Свинячий, я, є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Котл. Кн. I. 18. Свиняча їда. Чуб. V. 843. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.