Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бариш, -шу, м. Прибыль, выгода, барышъ. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. посл. ум. баришок. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.
Боярчик, -ка, м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Витуплювати, -плюю, -єш, сов. в. витупити, -плю, -пиш, гл. Тупить, иступить.
Му́тно нар. Мутно.
Осельня, -ні, ж. Гусеница. Щоб садовина родила, щоб осельня не об'їдала. О. 1861. XI. Свид. 66.
Повикльовувати, -вую, -єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв.
Роспукуватися, -куюся, -єшся, гл. = роспукатися. ЗОЮР. II. 77. Г. Барв. 222. А дівчина, справді, як та квіточка роспукується. МВ. І. 98.
Сивий, -а, -е. 1) Сѣдой. Сивий дід. 2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. ЗОЮР. І. 97. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. Посл. Сива шапка. Чуб. VII. 414. Гол. Од. 18. Брови чорні, очі сиві. Грин. III. 241. 3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Чуб. V. 51. Туманець сивий. Грин. III. 398. Ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Шевч. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький. Чуб. V. 257.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой. 2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво. Гол. ІІ. 710.