Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Зами́ти, -ся. Cм. замивати, -ся.
Недвига, -ги, об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Обстанова, -ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату. О. 1861. XI. Кух. 6.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324.
Роздавити, -ся. Cм. роздавлювати, -ся.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв. II. 41.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193.