Курлапиця, -ці, ж. = курлапий.
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. 2) Родъ лозы.
Матірча́тий, -а, -е. = матірний.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця.
Приплітувати, -тую, -єш, гл. = приплітати. Да плетуть сітки да на твої дітки і на тебе, сіра утонько. — Да нехай же плетуть і приплітують, я ж того не боюся.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається.
Сукно, -на́, с. Сукно. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Ум. суконце.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
