Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Чуб. V. 212. Худоба збродила луку. Вх. Лем. 418.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Харьк. г. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було. Харьк.
Підтравний, -а, -е. О косѣ: хорошо насаженная, по рукѣ. Мнж. 189.
Примулити, -лю, -лиш, гл. Занести иломъ. Зверху листом припадена, з споду мулом примулена. Гол. І. 235.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. К. ЧР. 427. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою. К. ЧР. 38.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.