Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Камінюка, -ки, ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Cм. каменюка.
Кудельний, -а, -е. 1) Относящійся къ куделі.
2) кудельна хижа. Помѣщеніе, гдѣ бываютъ вечерниці, на которыхъ прядутъ куделі.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Розжарити, -рю, -риш, гл. Разогрѣть, накалить. Розжарити грубу.
Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря).
Соняшно нар. Солнце свѣтитъ. На дворі соняшно.
Ходник, -ка, м.
1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками.
2) Родъ ковра.
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам.