Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.). Желех.
Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Ном. № 4650. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити. Ном. № 13491.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. ( Залюбовск.)
Кагала, -ли, ж. = кагал 4. Тим уже кагала така дітей. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Охоложувати, -жую, -єш, гл. = охолоджувати.
Порушник II, -ка, м. Раст.: а) Centaurea Marschaliana Spr. ЗЮЗО. І. 136. б) Chimaphilla umbellata Nut. ЗЮЗО. І. 116.
Приязно нар. 1) Привѣтливо, любезно, пріязненно. 2) Искренно. Стали приязно прохать, щоб він їм росказав. О. 1862. VI. 60. Чого маленькому мені тоді так приязно молилось? Шевч. 404. Ум. приязненько. Живемо ми оттакеньки приязненько собі та любо. МВ. І.
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.