Війїна, -ни, ж. Половина (по длинѣ) воловаго дышла.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл.
1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку.
2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали.
3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи.
Омоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. омоскалитися, -люся, -лишся, гл. = обмоскалюватися, обмоскалитися. Він омоскалився в школі.
Переповідати, -да́ю, -єш, сов. в. переповісти́, -вім, -віси, гл. Пересказывать, пересказать.
Петрівка, -ки, ж.
1) Петровъ постъ. Петрівка — голодівка. Петрівка — переднівок.
2) Пѣсня которая поется въ петровъ постъ. Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки.
3) Сортъ дыни. Ум. петрівочка. Ой мала нічка петрівочка, не виспалась наша дівочка.
Сотня, -ні, ж.
1) Сотня, сто штукъ.
2) Часть козацкаго полка.
3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Спогадати, -да́ю, -єш, гл.
1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Спогадай, чим був ти спершу.
2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів.