Капиця, -ці, ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ.
4) Бранное слово.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Ум. локшинка.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Ум. млинчик.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні.
Попримерзати, -заємо, -єте, гл. То-же, что и примерзнути, но во множествѣ.
Розширяти, -ряю, -єш, сов. в. розширити, -рю, -риш, гл. Расширять, расширить, распространять, распространить.
Тихісінько нар. Очень тихо.
Холоша, -ші, ж. Штанина, одна половина, одна нога штановъ, брюкъ. Іде чоловік і холоші по коліна підкачав. Мав без матні одні холоші і тілько слава, що в штанах.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати.