В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Так співає, аж волос в'яне.
Груку́чий, -а, -е. Стучащій.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ.
Пасистий, -а, -е. Полосатый. Бач, яке пасисте полотно.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Полежу да посмокчу люльки.
Потребизна, -ни, ж. Потребность, нужда Хто мав при собі гроші, складав у громадську скарбовню на народні потребизни.
Приплід, -пло́ду, м. Приплодъ. Корови їх приплодом звеселяють.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.