Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. 3) Родъ игры въ мячъ. Ум. гілечка, гілочка.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно.
Скусити Cм. скушати, скушувати.
Хворкус, -са, м. Молодець? Ну й хворкус!