Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддихати, -хаю, -єш, сов. в. віддихати, -хаю, -єш и відітхнути, -ну, -неш, гл. 1) Переводить, перевести духъ, стать свободно дышать. Дише, дише, поки віддише. 2) Отдыхать, отдохнуть. Полягайте та віддиште трохи. Рудч. Ск. І. 92. Прийшов у ліс і ліг оддихати. Чуб. І. 5. Сіла одітхнути. Левиц. І. 39.
Допе́рво нар. = допіро.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Медляк, -ка, м. = меделян. Желех.
Некваря, -рі, ж. Плохо сваренное кушанье. Вх. Зн. 32.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Устромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устромитися, -млюся, -мишся, гл. Воткнуться, вонзиться. Стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. 4.
Шамтіти, -мчу, -тиш, гл. = шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.