Борознюк, -ка, м. = борозняк.
Брезький, -а, -е. = брезклий 1.
Відпроважувати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Вовкодухий, -а, -е. Злой.
Красючка, -ки, ж.
1) Красавица.
2) = красулька.
Минера́льний, -а, -е. Минеральный.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу».
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
Хрущик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрущ.
2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю.