Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Гматний, -а, -е. Гибкій. Желех.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Чуб. V. 1011. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати. Мет. 401.
Кавалірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жить холостякомъ.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Розволокти Cм. розволікати.
Руно, -на, с. 1) Руно. Вас. 198. Од вовка втечи, а руно принеси. Ном. № 10240. Шерсть на тій собаці як руно. Черк. у. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. МВ. (О. 1862. І. 74). Ум. рунце. Ном. № 10240. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа. Мил. 44.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Ущербитися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Надщербиться. 2) Понесть потерю, убытокъ. Нехай в тії криниченьки водиця вщербиться. Мил. 77.