Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.
Запла́тно нар. За деньги, платно. Зміев. у.
Мармурник, -ка, м. Раст. Sathyrus silvestris. Лв. 99.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно. Харьк. г.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
Поцілуйко, -ка, м. Любящій цѣловаться. Конст. у.
Ростоплювати, -люю, -єш, гл. = ростопляти. Царенко поналивав у казани води і ростоплює. Рудч. Ск. І. 124.
Скочуватися 1, -чуюся, -єшся, сов. в. скоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза. Левиц. І. 76. 2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то ... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю. Чуб. І. 221.
Табунський, -а, -е. Находящійся въ табунѣ. Що ти брикаєш, як табунська кобила? Шейк.