Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла.
Діду́х, -ха́, м. или діду́ха, -хи, ж. 1) Солома, которую стелять въ хатахъ наканунѣ Рождества Христова. 2) Фитиль, напитанный остатками отъ перечистки воску. 3) Пробка изъ соломы. 4) Связка тростника или соломы, употребляемая для загорожи или обшивки стѣнокъ куреня и т. п.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить.
Змагатися, -га́юся, -єшся, гл. Спорить. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Змагались тоді між собою. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей.
Кзаментувати, -ту́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Школярі кзаментовані.
Ковтонути, -ну́, -не́ш, гл. Сильно глотнуть. Сивушки зараз ковтонули по кілишку.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Просатарь, -ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Cм. прохатарь.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати.
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати.
