Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Гепа́ка, -ки, ж. = гепа.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура».
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує.
Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Также и во мн.: їдна́нки. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Неврочливий, -а, -е. = неврікливий. Шоб тому хазяїну коровки були й овечечки молошнії, неврошливії.
Перецінювати, -нюю, -єш, сов. в. перецінити, -ню́, -ниш, гл.
1) Переоцѣнивать, переоцѣнить.
2) Оцѣнивать, оцѣнить дороже чѣмъ слѣдуетъ.
Поосвідчувати, -чую, -єш, гл. = поосвідчати.
Скрутити, -ся. Cм. скручувати, -ся.