Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Єв. Мр. І. 34. Не дозволю кров людськую марне розливати. К. Досв. 218.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Перемазати Cм. перемазувати.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Позаквічувати, -чую, -єш, гл. Убрать цвѣтами (во множествѣ). Коси позаплітувані і жовтими гвоздиками та барвінком позаквічувані. Кв.
Позасихати, -хаємо, -єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало. Макс.
Святий, -а, -е. Святой. Хліб святий. МВ. (О. 1862. III. 52). нехай мене святий хрест побє! — божба. Левиц. І. 413. Свята присяга перед тобою, що-сь присягався передо мною. Чуб. V. 374.вечір. = свят-вечір, — неділя. Свѣтлое воскресенье. У святу неділю не сизі орли заклекотали. Макс.письмо. Священное писаніе. 2) Святой, угодникъ божій. Як Бог не поможе, то й святі не оборонять. Ном. № 16.
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.