Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ловити

Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Ном. № 11321. Хто слухав, а хто і окунів ловить. Кв. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОВИТИ"
Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Вомісто нар. = замість. Запріг би жида вомісто худоби. Г. Барв. 19.
Ворушило, -ла, с. Рычагъ. Полѣсье.
Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Копилча, -чати, с. = копил 8. Угор. и Желех.
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом. Брацл. у.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Солопити, -плю, -пиш, гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ).
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.